Одним із якісних та ефективних методів управління власними фінансами є накопичення. Йдеться про відкладання певної суми коштів та її зберігання для майбутніх подій чи періодів життя. До прикладу, люди відкладають кошти перед певними святами, щоб привітати близьких людей, задля літнього відпочинку чи подорожей, або ж як кажуть у народі, «на чорний день». Також особливим прикладом накопичення є забезпечення гідної пенсії.

Загалом люди із різних причин та спонук вдаються до накопичення додаткової пенсії на майбутнє. Перш за все, вагомою спонукою є теперішня державна пенсія. Із власного досвіду багато людей знають, наскільки важко теперішнім пенсіонерам забезпечити собі гідний рівень життя із нею. Очевидно, що люди шукають альтернативи. Окрім того, накопичення на пенсію – це також ефективний інструмент управління власними коштами. Адже замість марнотратного способу життя людина обирає піклування про майбутнє. Не можна також забувати і про те, що вкладення власних коштів у недержавні пенсійні фонди задля їхнього накопичення і зберігання – це підтримка економіки власної держави. Тому тут також йдеться про спільне благо людей.

Сьогодні в Україні добровільна накопичувальна система реалізується за посередництвом трьох видів фінансових установ, які водночас можуть здійснювати діяльність із недержавного пенсійного забезпечення.

Насамперед у цьому контексті ми говоримо про банки. Банківськими установами недержавне пенсійне забезпечення реалізується шляхом укладення договорів про відкриття пенсійних депозитних рахунків для накопичення пенсійних заощаджень у межах суми, визначеної для відшкодування вкладів Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (станом на 2016 р. – 200 000 грн.). Однак цей тип забезпечення додаткової пенсії в Україні поки що не надто популярний. Це пов’язано із тим, що необхідно внести зміни до ряду нормативних документів, які регулюють банківську діяльність. Також можлива така участь банків у системі НПЗ, як створення корпоративних пенсійних фондів, що дає можливість банку об’єднати функції засновника, адміністратора та керівника активами.

Також ми говоримо про страхові компанії, які сьогодні масово увійшли на український ринок соціальних послуг. Варто відразу підкреслити, що маємо на увазі ті страхові організації, які отримали ліцензію на страхування життя, шляхом укладення договорів страхування довічної пенсії, страхування ризику настання інвалідності або смерті учасника фонду. Окрім цього, кожен учасник НПФ має право направити 1 % від своїх пенсійних внесків на страхування ризику настання інвалідності чи смерті.

І третім інструментом добровільної накопичувальної системи є недержавні пенсійні фонди. Відразу зазначимо, що незважаючи на те, що законом формально передбачено три рівноправні гравці на ринку НПЗ, на даний момент найбільш поширеною формою недержавного пенсійного забезпечення в Україні є недержавні пенсійні фонди. За даними Нацкомфінпослуг на перше півріччя 2019 року в Україні працювало 63 недержавних пенсійних фонди. Всього в системі НПФ бере участь близько 860,8 тис. осіб (менше 5% від загальної кількості зайнятого населення). З них 9,6% вже отримують особисту пенсію від того чи іншого недержавного пенсійного фонду.

Одним із ефективних недержавних пенсійних фондів є Фонд «Покрова». Про його діяльність, розвиток та забезпечення Вашої гідної пенсії Ви можете більш детально дізнатися на офіційному сайті: http://pokrovanpf.com.ua/ або ж за телефоном безоплатної консультації: 0-800-501-925.