Сьогодні в Україні більшість пенсіонерів та працюючих громадян покладають свої надії щодо забезпеченої та гідної пенсії на солідарну пенсійну систему. Вона полягає у тому, що працююче населення забезпечує виплати для непрацюючого, тобто пенсіонерів. Здійснюється це за допомогою сплати обов’язкового Єдиного соціального внеску до Пенсійного фонду. Здавалося б, усе злагоджено працює та нема причин для хвилювання. Однак, що насправді бачимо ми?

Мабуть, ні для кого не є секретом, що бажання про гідне та забезпечене життя у період пенсійного віку мимовільно виникає у кожного із нас при погляді на теперішніх пенсіонерів. Хтось із ними проживаю в одному помешканні, хтось – бачить їх під час покупок у крамницях, а ще хтось – спостерігає за їхніми зусиллями продати власноруч вирощені овочі та фрукти у переходах та на зупинках громадського транспорту. Чому ж так стається, що пенсіонери змушені продовжувати працювати, якщо діє злагоджена солідарна пенсійна система? Чому багато із нас продовжує різними способами допомагати своїм бабусям та дідусям, чи іншим старшим родичам? І, зрештою, головне питання: а як забезпечити гідну пенсію самому собі?

Причина такого стану речей криється у скупченні відразу кількох важливих факторів, які забезпечують функціонування наявної пенсійної системи. Перш за все, солідарна система у своїй основі передбачає більшу кількість працюючого населення, яке сплачує Єдиний соціальний внесок, та меншу кількість непрацюючого населення. Натомість в Україні станом на 2021 рік проживають 11 мільйонів пенсіонерів, а сплату ЄСВ здійснюють менше 10 мільйонів. Це заставляє уряд дотувати Пенсійний фонд з державного бюджету. За довоєнними підрахунками розмір такої дотації у 2022 році мав скласти вже 200 мільярдів гривень. Проте, тепер до цього додалися виклики, спричинені війною, зокрема чисельне безробіття працюючого населення.

Таким чином, старіння населення, породжене низькою народжуваністю та збільшенням тривалості життя завдяки розвитку медицини, а також зменшення кількості працездатного населення призводять до низьких пенсій та різних намагань пенсіонерів заробити кошти на прожиття. «Усе через демографічний тренд. Темпи народження спадають, а люди похилого віку живуть набагато довше. Пенсіонерів уже більше, ніж тих, хто сплачує ЄСВ. Це поганий тренд, і він магічним чином не покращиться», – розповідає Міністр фінансів України Сергій Марченко. І це не тільки українська проблема. Адже за прогнозами Світового банку, до 2050 року на виплати пенсій усім країнам світу бракуватиме 400 трильйонів доларів.

Що ж робити? Яким чином покращити не лише становище теперішніх пенсіонерів, але й забезпечити собі гідну пенсію? Уряди провідних країн світу вдалися до того, щоб заохотити власних громадян до накопичення, тобто відкладання коштів на пенсійний період життя. Здійснювати це також можна двома способами. Одні країни пішли шляхом створення державних інститутів для зберігання накопичень, інші – дозволили функціонувати недержавним пенсійним фондам. В Україні сьогодні вже існують недержавні пенсійні фонди, такі як НПФ «Покрова». Водночас у 2023 році повинна була б запрацювати накопичувальна пенсійна система соціального страхування. «Це дасть змогу створити накопичувальні рахунки. На першому етапі фонд буде державним, щоб розробити довіру до системи, а на більш пізніх етапах, у 2026-2027 роках, учасники самостійно зможуть обирати пенсійний фонд», – каже Сергій Марченко.

Ця система повинна бути обов’язковою для всіх віком від 18 до 35 років. Після 35 років накопичення можна продовжувати за власним бажанням. Розмір внесків на початку складатиме лише 2 відсотки від доходу. Це пов’язано із небажанням уряду накладати відразу занадто суттєві стягнення. Однак, більшість економічних експертів погоджуються із думкою, що такий розмір занадто малий і тому буде з’їджений інфляцією. З цієї причини розглядається поступове підняття внеску до семи відсотків.

Однак, обов’язкова накопичувальна система, що регулюється державою, це не єдиний спосіб подбати про гідну старість. Адже попри цю систему, як вже було зазначено вище, в Україні існує добровільна накопичувальна система, що реалізується через недержавні пенсійні фонди. Накопичувальні пенсійні фонди працюють в Україні з 2005 року. Усього їх 63, причому великими гравцями є 15. Утім до послуг НПФ вдалися лише 7% українців – 888 тисяч осіб.

Одним із таких фондів є Відкритий недержавний пенсійний фонд «Покрова». У цьому випадку людина сама для себе визначає розмір, регулярність та тривалість внесків, які зберігаються у прийнятному для неї недержавному пенсійному фонді. Упродовж усього періоду здійснення внесків вона має можливість спостерігати за власними коштами та їхнім зростанням. У свою чергу, фонд через інвестиційну політику намагається їх зберегти та примножити. Якщо ця можливість піклування про власну забезпечену пенсію є ближчою для вас, то ознайомтеся із пропозиціями Відкритого недержавного пенсійного фонду «Покрова», який готовий вас вислухати у будь-який час.