Українська Держава перебуває на порозі нового етапу пенсійної реформи. Він передбачає впровадження накопичувальної системи пенсійного забезпечення. Варто зазначити, що йдеться про т.зв. обов’язкову систему. Адже добровільна накопичувальна система, що здійснюється через недержавні пенсійні фонди, доступна кожному українцеві із 2005 року.

Отож, що це за така обов’язкова накопичувальна система пенсій? 17 вересня 2022 року прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив: «Всупереч намаганням ворога зірвати наш розвиток, Україна продовжує рухатися до сучасних практик в усіх галузях. Соціальна сфера не виняток. Провели нараду щодо впровадження накопичувальної пенсії з урядовцями, парламентарями, Пенсійним фондом України, НКЦПФР. Вже напрацьований відповідний законопроєкт, тож дав завдання Мінсоцполітики прискорити внесення документа до Верховної Ради». Варто зазначити, що розгляд цього законопроєкту планувався вже на початку 2022 року. Однак, воєнний стан в Україні у зв’язку із повномасштабним вторгнення Російської Федерації вніс свої корективи. Тож тепер проєкт закону передбачає, що зміни розпочнуть діяти з 1 січня наступного після завершення воєнного стану року. За цей час відповідні міністерства мають напрацювати всю нормативну базу, аби накопичувальна пенсія запрацювала вчасно.

Учасниками системи повинні стати усі українці, які ще не є пенсіонерами. Саме тому ознайомлення із майбутніми змінами щодо нарахування пенсій лягає на плечі кожного. Спробуємо зробити це разом.

Отож, накопичувальна пенсійна система передбачає, що у кожної людини, яка працює, з’явиться особистий накопичувальний пенсійний рахунок. Держава бере на себе відповідальність перерахунку частини податків на нього. Водночас він наповнюватиметься сплатами Єдиного соціального внеску (ЄСВ) від роботодавців.

Пенсійний вік в Україні сьогодні становить 60 років. Тому учасниками обов’язкової накопичувальної системи можуть бути люди до цього віку. Проте, варто врахувати той момент, що чим раніше людина розпочне накопичувати, тим на більше може розраховувати.

Оскільки будь-які зміни лякають, то задля зменшення ризиків та побоювань у населення, уряд пропонує запровадити перехідний період на три роки. У цей час кошти кожної людини будуть зберігатися в Єдиному державному накопичувальному фонді. І після трьох років людина зможе самостійно обрати: переводити кошти у державний накопичувальний пенсійний фонд чи скористатися послугами недержавних пенсійних фондів. Остання пропозиція, як вже було зазначено вище, доступна вже.

Таким чином, взоруючись на європейські зразки забезпечення гідних пенсій, Українська Держава прагне запровадити кілька рівнів пенсійного забезпечення: окрім теперішньої солідарної системи та ще доволі незнаної системи добровільного накопичення пенсій, повинна також запрацювати система обов’язкових накопичень. Це дозволить збільшити розмір пенсій та забезпечить можливість самому піклуватися про власне пенсійне забезпечення.