В Україні вже понад рік триває жорстока і божевільна війна. Своїми руйнівними наслідками, не лише у сфері інфраструктури, ця війна впливає на кожного українця. Хтось потерпає від постійних обстрілів, хтось втратив помешкання, а ще хтось був змушений із невеликої валізкою податися у чужі краї в пошуках безпеки та прихистку. Не оминули ці воєнні руйнування й національну економіку країни. Міністерство економіки та Національний банк поінформували українське населення, що за минулий воєнний рік рівень ВВП держави скоротився на близько 33 відсотки, а інфляція наблизилася до позначки в 30 відсотків. Очевидно, що такий стан справ б’є по кишенях кожного українського громадянина. Особливо це стосується тих, хто вже не може подбати про власне забезпечення та залежить від отримання державних виплат. Насамперед йдеться про людей пенсійного віку.

1. Економічна криза
Падіння рівня ВВП та зростання інфляції призводить до зменшення платоспроможності громадян. Водночас руйнівні наслідки війни у вигляді знищення підприємств, їхнього закриття, знищення логістичних шляхів, викрадення врожаїв, дефіцит певних товарів ведуть до підвищення цін на продукти та речі першої необхідності. У певних місцях це спричинює справжні гуманітарні кризи та зубожіння населення. Знову ж таки, першими жертвами такого стану речей стають люди пенсійного віку.

2. Недостатність солідарної системи
Ще до початку повномасштабного вторгнення уряд України сигналізував про запровадження обов’язкової накопичувальної пенсійної системи. Це своєрідна реакція на недостатність функціонування лише солідарної системи, яка побудована на тому, що працююче населення підтримує непрацююче. Розпочинаючи від 2010-их років, кількість пенсіонерів постійно зростала. Сьогодні, згідно із даними Пенсійного фонду Україні від 1 жовтня цього року, кількість пенсіонерів сягає 10, 7 млн осіб. Це значить, що на одного працюючого громадянина вже сьогодні приходиться більше одного пенсіонера. За такого розвитку подій, солідарна система не може забезпечувати гідної пенсії усім непрацюючим.

3.Біженці
Очевидно, що будь-яка війна спричиняє вимушену еміграцію та втечі із регіонів, охопленим бойовими діями. Не стала винятком й російсько-українська війна. Повномасштабне вторгнення Росії в Україну призвело до найбільшої, як кажуть в ООН, міграційної кризи з часів Другої світової війни – лише в Європі станом на сьогоднішній день перебуває понад 8 млн біженців. Більшість із них – це населення працездатного віку, тобто люди, які до 24 лютого ходили на роботу, вели свої бізнеси, займалися підприємницькою діяльністю, а відтак сплачували податки та підтримували своїми коштами непрацюючих.

4. Державний бюджет
Упродовж останніх десятиліть дефіцит фінансування для солідарної пенсійної системи за допомогою дотацій перекривався державним бюджетом. Однак сьогодні практично увесь державний бюджет спрямований на військову сферу задля захисту держави від російського агресора. Тому, чи залишаться кошти на перекриття дефіциту для фінансування пенсій – доволі хитке питання. Адже він і без того має багатомільярдний дефіцит через значні видатки на героїчну армію, оборону держави та безліч інших першочергових потреб.

5.Зростання кількості пенсіонерів
Один зі сценаріїв передбачає, що через 30 років дві третини українців віком старше 65 років не матиме право на державну пенсію. Це пов’язано не тільки із війною, адже подібна тенденція спостерігається вже не перший рік. Насамперед причиною цього стала демографічна криза, тобто зменшення народжуваності. Водночас до цього додається розвиток медицини, що дозволяє боротися із захворюваннями та певним чином продовжувати тривалість життя. Також і трудова еміграція в Україні – не зовсім нове явище. Який політичний запит буде в той час, коли дві третини виборців пенсійного віку не матимуть державної пенсії?

Проте, як стверджують у Міністерстві соціальної політики та у Пенсійному фонді зокрема, попри усі виклики у наступному році планується певне зростання пенсійних виплат, запроваджується декілька пенсійних новацій для молоді та продовжуватиметься дискусія експертного середовища та представників влади щодо запровадження в Україні накопичувальної пенсійної системи, яка би в довгостроковій перспективі дозволила значно підвищити рівень пенсій та зменшити фінансування пенсійних видатків з держбюджету. Варто зазначити, що уряд вже навіть постановив дату запровадження наступного рівня пенсійної реформи – з 1 січня наступного після завершення війни року.

Однак, чи варто у своєму пенсійному забезпеченні покладатися лише на державу? Чи не задумувалися ви над тим, щоб подбати про свою гідну пенсію самостійно? Якщо вас навідували такі думки, то спробуйте їх озвучити нашому консультанту Відкритого недержавного пенсійного фонду «Покрова». І ви почуєте, що насправді така можливість існує. А навіть більше, ви самі стаєте творцем своєї майбутньої пенсії.

Відкритий недержавний пенсійний фонд «Покрова»