Війна, з її невблаганним хаосом і різноманітними руйнуваннями, має глибокий нещадний вплив як на окремих людей, так і на суспільство в цілому. Серед незліченних жертв збройних конфліктів є цілі групи людей, яких часто не помічають, але які глибоко страждають від жахів війни - ті, хто стають жертвами, потрапляють під перехресний вогонь насильства, позбавлені безпеки і обтяжені зраненнями як на фізичному, так і на психологічному та духовному рівнях. Нерідко такі зранення залишаються на все життя. Однією із найбільш вразливих груп є старші люди, які перебувають у пенсійному віці.

 

Пенсіонери часто є групою людей, яка страждає від наслідків війни мовчки. Ці старші громадяни вже присвятили своє життя розбудові своїх громад і вихованню майбутніх поколінь, а у період війни стають свідками руйнування їхніх як матеріальних, так і нематеріальних життєвих здобутків.

 

Одним з найбільш значущих наслідків війни для людей старшого покоління є руйнування пенсійних систем та фінансова нестабільність, що виникає внаслідок цього. Під час війни державні ресурси часто перенаправляються на оборону та відбудову, що майже не залишає коштів на програми соціального забезпечення, зокрема на пенсії. Пенсійні виплати можуть затримуватися, скорочуватися або взагалі припинятися, що підштовхує пенсіонерів до бідності та погіршує якість їхнього життя.

 

Пенсіонери, які покладаються на звичний для себе фіксований дохід, щоб задовольнити свої щоденні потреби та покрити медичні витрати, стикаються зі зростаючим фінансовим тягарем у воєнний час. Інфляція зростає, внаслідок чого вартість життя стрімко рухається вгору, тоді як розмір їхніх пенсій залишається незмінним. Зростання цін на товари та послуги першої необхідності, такі як продукти харчування, житло та медичні послуги, лягає непосильним тягарем на плечі пенсіонерів, які і так живуть з обмеженими ресурсами.

 

Війна також руйнує системи охорони здоров'я, роблячи пенсіонерів вразливими і позбавляючи їх доступу до основних медичних послуг. Лікарні та клініки можуть бути зруйновані або переповнені пораненими солдатами, що відволікає увагу та ресурси від людей похилого віку. Дефіцит медичних засобів і персоналу ще більше погіршує ситуацію, залишаючи пенсіонерів без необхідного догляду та ліків, яких вони потребують для контролю стану свого здоров'я.

 

Крім того, психологічний вплив війни важко позначається на пенсіонерах. Багато з них пережили попередні конфлікти, були свідками руйнувань і втрати близьких. Відродження травматичних спогадів, постійний страх і тривога, які супроводжують війну, можуть призвести до посилення стресу, депресії та інших проблем з психічним здоров'ям. Відсутність систем соціальної підтримки, оскільки сім'ї часто роз'єднані або розірвані війною, ще більше посилює емоційне навантаження на пенсіонерів.

 

Для пенсіонерів, які вже зробили свій внесок у розвиток своїх громад і суспільства, війна може позбавити їх відчуття мети і приналежності. Руйнування районів, втрата громадських мереж і переміщення руйнують соціальну структуру, яка забезпечувала підтримку і товариські стосунки. Ізоляція та самотність стають поширеними явищами, оскільки пенсіонери опиняються відірваними від своїх родин і друзів, не маючи можливості відновити зв'язки, які вони колись мали.

 

Одна із журналісток Департаменту інформації УГКЦ Віра Вальчук ділиться зворушливою історією 92-річної Зінаїди Степанівни, уродженки Херсонщини. За своє життя жінка вже двічі була змушена покидати рідну домівку через війну. У часи Другої світової вона виїжджала з рідного села, проте потім мала змогу повернутися і відбудувати помешкання.

«Я пройшла німецьку війну. Тоді попалили хати, але ми приїхали й відбудували, і тепер знову війна. Скільки живемо — страждаємо. У свої 92 роки їжджу по селах, куди далі їхати — не знаю», — розповідає жінка в розпачі.

 

Сьогодні ж, за словами Зінаїди Степанівни, через російську окупацію змушена була виїхати знову, адже агресор знищив її домівку. Наразі вона з дочкою проживають у будівлі, якою уже понад 20 років опікується Церква. Проте тепер повернутися додому жінка надії не має — Росія підірвала Каховську ГЕС і населені пункти довкола затоплені.

 

«ГЕС взірвали, а ми біля неї живемо, у Веселому, за три кілометри від ГЕС. Вода іде, все на нас. Хату розбомбили. Куди їхати і що робити, — ми не знаємо», — зізнається Зінаїда Степанівна.

 

Не можна допустити, щоб війна принижувала гідність і добробут пенсіонерів, які вже зробили свій внесок у розвиток суспільства. Сьогодні ми несемо колективну відповідальність за захист і турботу про цих часто забутих Героїв, надаючи їм підтримку, необхідну для того, щоб вони могли прожити решту своїх років у мирі та безпеці. Таким чином, ми вшановуємо їхні жертви і підтримуємо цінності співчуття і солідарності, які визначають нашу людяність. Наш Відкритий недержавний пенсійний фонд «Покрова» своїм служінням намагається усіма доступними нам способами піклуватися про старше покоління. 

 

НПФ «Покрова»,

8 червня 2023 року