Український уряд вкотре намагається на законодавчому рівні дати старт пенсійній реформі. Згідно із його теперішніми намаганнями, з 1 січня 2024 року всі працюючі українці до 55 років будуть зобов’язані відкладати частину ЄСВ, який уже сплачують, на накопичувальні рахунки. Саме це є одним із головних пунктів нової пенсійної реформи, яку планує розглянути парламент. Відповідний законопроєкт (№ 9212) вже зареєстровано у Верховній Раді. Яким же чином український уряд планує усе організувати? Давайте розбиратися разом.

 

Отож, ще восени минулого року відбулася спроба прийняти профільний законопроєкт, але він так і не був розглянутий на сесійній залі. Аналіз нової версії документу показав, що деякі ключові норми, зокрема ті, що спричинили дискусії, були проігноровані розробниками. Наприклад, важливі питання, такі як інвестиційна стратегія уповноваженого фонду та гарантії збереження пенсійних внесків, не були достатньо розкриті.

 

Швидкість та рішучість прийняття рішень є важливими, особливо у теперішньому періоді російської війни проти України, але якість не повинна страждати. Тим більше, коли ми говоримо про соціальний захист та пенсійну реформу, яка вплине на велику кількість людей. Якщо деякі норми будуть деталізовані під час доопрацювання законопроєкту, то можна говорити про якісну реформу, а не просто про відмітку «зроблено» навпроти допису «пенсійна реформа». Тож що потребує доопрацювання? Відповідь на це запитання дає Юрій Бойко, член Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).

 

Перш за все, запитання стосуються стратегії уповноваженого фонду, який мав би акумулювати накопичення платників податків. Тож, як ви розумієте, уповноважений пенсійний фонд є важливою установою. Його повинна створити держава у межах пенсійної реформи. Цей фонд буде виступати як своєрідний провайдер пенсійних послуг і візьме на себе відповідальність за збереження та зростання пенсійних накопичень. Таким чином, саме від його ефективної праці залежатиме розмір пенсій, їхнє збереження та примноження через ефективні інвестиції. Тож він має бути прикладом для інших провайдерів послуг.

Справді позитивним аспектом є те, що законопроєкт передбачає створення спочатку єдиного фонду, який буде контролюватися державою. Згодом же, починаючи з 2026 року, до цієї праці будуть допущені недержавні пенсійні фонди. Це означає, що людям не доведеться вибирати серед багатьох пенсійних установ і відтак боротися з невизначеністю щодо вибору місця своїх накопичень.

 

Отож, вхід для усіх учасників один. А вже через декілька років людина за бажанням зможе перевести свої пенсійні накопичення до будь-якого фонду на власний вибір. І цей час вона може із користю використати на те, щоби навчитися і зрозуміти, яким чином працюють накопичення для майбутніх пенсійних виплат. З іншої ж сторони, це сприятиме розвитку ринку недержавних пенсійних фондів.

 

Однак, існує і проблема. Якою ж буде майбутня структура інвестицій уповноваженого пенсійного фонду, а також стратегія зберігання та примноження накопичень? Яким чином цей фонд планує працювати із коштами учасників, щоби не лише їх вберегти від інфляційних процесів, але й примножити? 

 

На думку Юрія Бойка, який представляє Нацкомісію з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), було б доцільним, щоб держава створила уповноважений пенсійний фонд у формі «Фонду життєвого циклу» з визначеною датою. Ця форма була б оптимальною, оскільки фонд створюється для широкого спектру людей різного віку з різними інвестиційними пріоритетами.

 

Такий підхід дозволив би забезпечити індивідуальний підхід до інвестиційної стратегії учасників системи в залежності від їхнього віку. Наприклад, рівень інвестиційного ризику зменшувався би поступово ближче до пенсійного віку учасника. Такий підхід допоміг би розподіляти ризики на різних етапах накопичень, спростив адміністрування та зробив прогнозування результатів надійнішим.

 

Якщо ж ви прагнете негайно розпочати накопичення і відтак забезпечення своєї майбутньої пенсії, то вже тепер для вас доступна співпраця із недержавними пенсійними фондами. Вона побудована на цілковитій свободі учасника, адже навіть підпис контракту та здійснення накопичень залежать від нього. Одним із таких фондів є Відкритий недержавний пенсійний фонд «Покрова», який готовий стати вашим партнером вже сьогодні. Переконайтеся у цьому за телефоном гарячої лінії: 0-800-501-925 або ж за інформацією на офіційній інтернет-сторінці: http://pokrovanpf.com.ua/ 

 

НПФ «Покрова»

19 червня 2023 року