Солідарна пенсійна система, яка на сьогодні превалює в Україні, передбачає підтримку осіб пенсійного віку за рахунок зайнятого населення, яке вчасно та відповідально сплачує податки, зокрема Єдиний соціальний внесок (ЄСВ). Відтак частка ЄСВ направляється у Пенсійний фонд України, який перенаправляє отримані кошти на пенсійні рахунки. Тож на сьогодні, саме ЄСВ є основним джерелом доходів Пенсійного фонду України. До цього також додаються значні дотації з державного бюджету.

 

Однак, у серпні 2022 року в Офісі президента обговорювалося проведення в Україні достатньо радикальної податкової реформи, яка передбачатиме зменшення ставок.

 

Йдеться про податкову модель, яка називається «10-10-10»: 10% – податок на прибуток, 10% – ПДФО і 10% – ПДВ, а також скасування ЄСВ і військовий збір 3%. Однак при цьому передбачалося майже повне скасування всіх пільг, посилення відповідальності за порушення податкового законодавства і такі речі, як, наприклад, доступ податкової до інформації про банківські рахунки для запобігання ухилення від сплати податків.

 

Тож яким чином можна забезпечити існування солідарної пенсійної системи без збору ЄСВ? Чи варто хвилюватися теперішнім і майбутнім пенсіонерам? Та, чи є у такому випадку альтернатива задля забезпечення гідної пенсії? Давайте розбиратися разом.

 

 

За даними Організації Об'єднаних Націй, Україна входить до топ-15 країн, де спостерігається значне скорочення населення. За прогнозами ООН, до 2050 року частка людей віком 60 років і старше сягне 32%. Крім того, очікується, що співвідношення між населенням працездатного віку та пенсіонерами збільшиться майже вдвічі. Демографічні зрушення в Україні відповідають загальносвітовим тенденціям, але їх темпи помітно прискорюються. Особливим чином це посилилося з причини російської війни в Україні.

 

Очевидно, що поєднання низької народжуваності та збільшення тривалості життя має значний вплив на державні фінанси, зокрема на пенсійну систему. За інших рівних умов, скорочення чисельності населення працездатного віку призводить до зменшення кількості платників внесків на соціальне забезпечення, включаючи пенсійні програми. У той самий час витрати, пов'язані з соціальним захистом, наприклад, пенсійним забезпеченням, зростатимуть через збільшення частки осіб похилого віку.

 

 

Пенсійний фонд України (ПФУ) значною мірою покладається на єдиний соціальний внесок, який становить приблизно дві третини його загальних надходжень. Основними платниками ЄСВ є роботодавці та самозайняті особи. За даними ПФУ, у червні 2022 року загальна кількість застрахованих осіб, які сплачують ЄСВ, становила 10,73 мільйона. У жовтні 2021 року кількість застрахованих осіб у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування становила 12,17 мільйона. Серед застрахованих осіб близько 79,6% - наймані працівники, 12,1% - самозайняті особи та фермери, 8,3% - інші категорії, зокрема військовослужбовці.

 

Поточне співвідношення між тими, хто сплачує єдиний соціальний внесок, і пенсіонерами вже знаходиться на критичній позначці - один до одного. Це означає, що ситуація є надзвичайно складною. Якщо врахувати такі фактори, як війна, що триває, наплив українських біженців та зростання безробіття, реальний сценарій стає ще більш несприятливим.

 

 

На сплату єдиного соціального внеску в Україні також впливають податки. Діючий в країні спеціальний режим оподаткування, запроваджений з метою зменшення податкового навантаження та сприяння розвитку малого бізнесу, призводить до того, що фізичні особи, які перебувають на спрощеній та загальній системах оподаткування, сплачують різну суму податку на додану вартість (ПДВ). У той час як роботодавець зобов'язаний сплачувати єдиний соціальний внесок у розмірі 22% за кожного працівника, фізична особа-підприємець на спрощеній системі оподаткування може сплачувати мінімальний розмір єдиного соціального внеску, який становить 22% від мінімальної заробітної плати, незалежно від свого доходу.

 

Для ілюстрації, для фізичної особи-підприємця в період жовтень-грудень 2022 року мінімальний щомісячний внесок становить 1 474 грн, що в сумі становить 17 292 грн на рік. З іншого боку, виходячи з середньої заробітної плати найманого працівника (24 150 грн), роботодавець сплачує 5 313 грн на місяць або 63 756 грн на рік.

 

Однак зібраних єдиних соціальних внесків недостатньо для покриття соціальних витрат. Відтак, для підтримки Пенсійного фонду України (ПФУ) необхідне регулярне додаткове фінансування з державного бюджету. За перші дев'ять місяців 2022 року ПФУ отримав 147 млрд грн з державного бюджету, тоді як його власні доходи склали 289 млрд грн, що становить 66,4% від загального фінансування.

 

 

Тим часом, незважаючи на нестабільний фінансовий стан Пенсійного фонду України (ПФУ), докладаються зусилля для зниження податків. Офіс Президента та Міністерство економіки співпрацюють над концепцією податкової реформи, відомої як "10-10-10", яка має на меті суттєво знизити податок на додану вартість (ПДВ), податок на прибуток підприємств та податок на доходи фізичних осіб. Запропонована реформа також передбачає скасування єдиного соціального внеску. Ця податкова модель, що сприяє ультраліберальному оподаткуванню, наразі сприймається скептично, але подається як ініціатива Президента, спрямована на підвищення інвестиційної привабливості країни. Бізнес, приваблений перспективою зниження податків, загалом підтримує таку реформу концептуально. Однак проблема полягає в тому, як знайти суттєве фінансування пенсій, лікарняних та допомоги по безробіттю в разі скасування єдиного соціального внеску.

 

Якщо єдиний соціальний внесок дійсно буде скасовано, уряду потрібно буде визначити альтернативні джерела фінансування пенсійних виплат. Відповідно, влада вивчає альтернативні варіанти забезпечення безперервності виплат у солідарній пенсійній системі.

 

***

 

Усе це спонукає уряд нашої держави та багатьох людей задуматися про своє майбутнє пенсійне забезпечення вже сьогодні. Одним із варіантів вирішення є пенсійна реформа, що передбачає запровадження другого рівня пенсійного забезпечення – обов’язкове пенсійне накопичення. Та, не варто забувати й про третю можливість, що існує вже від 2005 року – добровільне пенсійне накопичення. У цьому вам може допомогти Відкритий недержавний пенсійний фонд «Покрова», створений якраз задля того, щоби забезпечувати гідну пенсію усім, хто цього бажає і готовий у цьому співпрацювати. Тож якщо ви саме із таких людей – запрошуємо дізнатися більше про наші пенсійні пропозиції на офіційному сайті фонду або ж за телефоном гарячої лінії: 0-800-501-925.

 

НПФ «Покрова»,

29 червня 2023 року