Добровільна система пенсійного забезпечення продовжує стрімко розвиватися в Україні. Її розвиток усіляко пришвидшують не лише недержавні пенсійні фонди, які безпосередньо накопичують, зберігають та інвестують кошти учасників цього виду пенсійної системи, але й сам Уряд України. Останній, бачачи недостатність теперішньої солідарної пенсійної системи та постійні дотації Пенсійного фонду України, перетворився на промоутера пенсійної реформи.

Проте, залишається велика частина українського суспільства, яка не поспішає самостійно піклуватися про гідну пенсію для самих себе. Причин цього удосталь, але найбільше засмучують певні міфи і стереотипи, пов’язані із діяльністю недержавних пенсійних фондів. На жаль, незважаючи на майже 20 років відповідного регулюючого законодавства, люди продовжують вірити неправдивим повідомленням.

Тож, бажаючи виправити такий стан справ, ми вирішили погратися у руйнівників міфів, пов’язаних з недержавними пенсійними фондами.

Міф №3. Накопичені та відкладені кошти швидко знеціняться.

Кожен з нас, мабуть, погодиться, що гроші люблять обіг. І якщо їхній заробіток вимагає докладання великої кількості сил, розуму і зусиль, то витрати зазвичай відбуваються доволі легко і невимушено. Проте, навіть не проходячи спеціальних курсів чи тренінгів із фінансової грамотності, кожен усвідомлює важливість накопичення коштів та створення своєрідної «безпечної фінансової подушки». Але як уникнути інфляції цих коштів?

Багато людей не наважуються інвестувати в недержавні пенсійні фонди (НПФ), оскільки часто не мають чіткого уявлення про те, як працюють ці фонди та їхню кінцеву мету. Наприклад, уявіть собі 35-річного офісного працівника Івана, який чув про НПФ, але не до кінця розуміє, як інвестуватимуться його внески і як генерується дохід. Іван побоюється, що якщо інфляція різко зросте, вартість його майбутніх пенсійних заощаджень може зменшитися, що призведе до зниження його купівельної спроможності.

Аналогічно, занепокоєння щодо економічної стабільності в Україні відлякує потенційних інвесторів. Уявімо собі Ольгу, 40-річну підприємницю, яка має певні заощадження, але не хоче довіряти їх НПФ. Вона побоюється, що економічні спади або фінансові кризи можуть порушити роботу фонду або знизити дохідність інвестицій, що поставить під загрозу її пенсійну безпеку. Ця невизначеність часто змушує людей відкладати рішення щодо забезпечення свого майбутнього, хоча НПФ можуть забезпечити важливі переваги, якщо їх правильно розуміти та використовувати.

І що, у такому разі, робити?

Недержавні пенсійні фонди (НПФ) створені для захисту та примноження ваших пенсійних заощаджень з часом. Їхнє основне завдання - захистити ваші гроші від інфляції, одночасно збільшуючи їхню вартість за рахунок інвестицій у фінансові інструменти. Наприклад, фонди, що використовують валютні стратегії, можуть захистити ваші заощадження від девальвації, забезпечуючи більшу стабільність у нестабільні економічні часи.

Ключовою перевагою НПФ є сила складних відсотків. На відміну від простих відсотків, які нараховуються лише на початкову суму, складні відсотки нараховуються як на основну суму, так і на накопичені відсотки. Це створює ефект снігової кулі, коли ваш дохід зростає в геометричній прогресії. Наприклад, якщо ви інвестуєте скромну суму під 10% річних, то за 20 років зростання може значно перевищити ваш початковий внесок.

Чим довше ви берете участь у фонді, тим більші фінансові вигоди. Навіть коли ви починаєте отримувати виплати, залишок на вашому рахунку продовжує приносити дохід, гарантуючи, що ваші гроші будуть працювати на вас протягом усього життя після виходу на пенсію.

Обираючи НПФ, дуже важливо звернути увагу на такі фактори:

• інвестиційна стратегія фонду,
• історичні показники діяльності фонду;
• плата за управління.

Таким чином, ви зможете приймати обґрунтовані рішення та забезпечити собі більш безпечне фінансове майбутнє.

І не забувайте оцінити історичну прибутковість обраного вами фонду. Покладання на результати діяльності фонду за один рік може ввести в оману, оскільки на короткострокові результати часто впливають такі фактори, як економічні коливання, політичні події або волатильність ринку.

Історична прибутковість, з іншого боку, пропонує більш комплексну картину. Вона показує, як фонд працював протягом тривалого часу і як він адаптувався до різних ринкових умов. Наприклад, проаналізувавши дані за кілька років, ви можете побачити, як фонд пережив економічні спади або скористався періодами зростання. Така довгострокова перспектива допомагає зрозуміти, чого очікувати від фонду, і прийняти більш обґрунтоване рішення про свої інвестиції.

До прикладу, Відкритий недержавний пенсійний фонд «Покрова» розпочав свою діяльність у 2008 році, в розпал світової фінансової кризи. Упродовж своєї історії фондові вдалося подолати соціально-економічну кризу в Україні 2014 року, спричинену початком російського вторгнення в Україну та АТО, кризу 2020 року, спричинену пандемією Covid-19, та продовжує долати складні наслідки теперішнього російського повномасштабного вторгнення. Упродовж усієї своєї історії фонд жодного дня не припиняв своєї діяльності, зберігаючи як кошти учасників, так і власні зобов’язання перед ними. Тож його діяльність вже перевірена часом і випробуваннями.