Пенсійна реформа 1980-х років у Європі кардинально вплинула на соціально-економічне життя регіону, суттєво збільшила реальні доходи літніх людей і, загалом, сильно змінила світ. Україна знаходиться на самому початку цих перетворень.

У 2004 році в Україні за прикладом інших країн була запроваджена трирівнева система пенсійного забезпечення. У якому стані перебувають сьогодні її складові?

Перший рівень - солідарна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Особливістю солідарної пенсійної системи є те, що у ній задіяні всі громадяни країни незалежно від їх віку та бажання. Майже 14 мільйонів українців отримують пенсії, інші 32,4 мільйона осіб сплачують або невдовзі будуть сплачувати обов'язкові страхові внески до солідарної системи.

1. Ресурси солідарної системи та видатки Пенсійного фонду.

Ресурси солідарної системи, що акумулюються у Пенсійному фонді України (ПФ), формуються за рахунок власних доходів фонду, трансфертів з держбюджету та невеликої суми надходжень з фондів обов'язкового страхування.

Власні доходи Пенсійного фонду, левову частку яких становлять обов'язкові внески підприємств, установ, організацій та громадян, за січень-липень 2009 року склали 67,4 % всіх доходів ПФ.

Доходи Пенсійного фонду, 2005-2009 роки, мільярди гривень

Джерело: ПФ

З держбюджету ПФ отримує дотації на пенсії військовослужбовцям, а також на виплату надбавок, призначених за пенсійними програмами, що регулюються спеціальними законами - пенсії державним службовцям та іншим пільговим категоріям, а також кошти на покриття дефіциту Пенсійного фонду.

Починаючи з 2005 року, відбулося різке зростання видатків ПФ.

Поступово обсяги видатків Пенсійного фонду стали наближатися до рівня доходів держбюджету. У 2005 році вони становили 73,3% доходів казни, у 2008 році - 75,6%, у 2009 році планується 84,5%.

В країні фактично утворився "другий держбюджет". Так, за даними ПФ, потреба грошей для виплати пенсій у серпні 2009 року становить 13,7 мільярда гривень, тоді як доходи казни за липень становили 13,8 мільярда гривень.

Разом із збільшенням видатків ПФ, рік за роком зростають трансферти для нього з держбюджету. Якщо у 2003 році їх обсяг дорівнював нулю, у 2004 році - 5,9 мільярда гривень, то у 2009 році - 13,1 мільярда гривень.

Основне джерело доходів Пенсійного фонду - збори на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з юридичних та фізичних осіб.

Об'єктом пенсійного оподаткування за законом є фактичні витрати на оплату праці працівників, які включають видатки на виплату основної і додаткової зарплат та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі у натуральній формі.

2. Пенсійні виплати.

Варто відзначити, що кількість пенсіонерів щороку зменшується. Проте, загальна кількість працюючого населення з кожним роком також скорочується, до того ж, більшими темпами. Відповідно, зростає і податкове навантаження.

У 2005 році на 47,2 мільйона осіб припадало 14,1 мільйона пенсіонерів, у 2006 році це співвідношення складало 46,9 до 14 мільйона осіб, у 2008 році - 46,06 до 13,7 мільйона. Тобто загальна тенденція в країні є досить невтішною.

Кількість пенсіонерів в Україні, мільйони осіб

Джерело: Держкомстат

Розмір середньої пенсії з солідарної системи щороку збільшується, однак, враховуючи темпи інфляції - 2005 року 10,3%, 2006 року 11,6%, 2007 року 16,6%, 2008 року 22,3%, розмір реальної пенсії підвищується повільніше.

Середній розмір пенсії із солідарної системи, гривень за місяць

Джерело: Держкомстат, ПФ

Згідно з чинним законодавством, для отримання мінімальної пенсії потрібні дві умови: настання пенсійного віку (жінки - 55 років, чоловіки - 60 років) та наявність мінімального страхового стажу - періоду, протягом якого особа сплачувала пенсійні внески до ПФ (для чоловіків - 25 років, для жінок - 20 років).

Розмір мінімальної пенсії за віком щороку визначається законом про держбюджет.

Мінімальна пенсія за віком, гривень на місяць

Джерело: Держкомстат, ПФ, закони про держбюджет

Незважаючи на позитивну тенденцію збільшення розміру мінімальної пенсії за віком, негативні наслідки економічної кризи разом із зростанням інфляції загострюють проблему пенсійного забезпечення населення. Адже уже при 22,3% інфляції у 2008 році державна пенсія не є достатньою для забезпечення гідного рівня життя.

Другий та третій рівні - система накопичувального пенсійного забезпечення.

Накопичувальну систему пенсійного забезпечення складають: накопичувальна система обов'язкового державного пенсійного страхування - другий рівень пенсійної системи, а також система добровільного недержавного пенсійного забезпечення - третій рівень пенсійної системи.

Накопичувальну систему загальнообов'язкового пенсійного страхування планувалося запровадити ще у 2007 році, однак досі цього не зроблено. Згідно з проектом концепції пенсійної реформи в Україні, проект почнеться у 2012 році.

Система недержавного пенсійного забезпечення представлена в Україні ринком послуг недержавних пенсійних фондів (НПФ). На жаль, комерційні банки та страхові організації, що також є суб'єктами недержавного пенсійного забезпечення, не мають необхідної правової бази для роботи у цій сфері.

Ринок послуг недержавних пенсійних фондів почав діяти у 2005 році після прийняття закону про недержавне пенсійне забезпечення. Тут функціонують НПФ та професійні компанії, які надають їм послуги: адміністратори недержавних пенсійних фондів, компанії з управління активами, а також банки, які зберігають активи НПФ.

Активи недержавних пенсійних фондів постійно зростають. Зокрема, протягом 2008 року вони збільшилися на 331 мільйон гривень до 612 мільйонів гривень проти 281 мільйона гривень у 2007 році. Хоча загальна тенденція відображає зростання, темп приросту у першому кварталі 2009 року сповільнився.

Активи НПФ, 2005-2009 роки, наростаючий підсумок з 2005 року, мільйони гривень

Джерело: Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг

Для захисту від втрат, збереження та примноження активи НПФ розміщуються у різні фінансові інструменти. В кінці 2008 року активи цих фондів були інвестовані в акції українських емітентів, державні, муніципальні та корпоративні облігації.

Зростання активів НПФ відбувається, перш за все, за рахунок збільшення внесків до пенсійних фондів, зростання ринкової вартості та інвестиційного доходу.

Хоча, як і зміна загальної вартості активів НПФ, темп приросту з пенсійних внесків змінюється. Так, у 2007 році порівняно з 2006 роком темп зростання зменшився на 110 пунктів, а в 2008 році порівняно з 2007 роком - уже на 44 пункти.

Тобто сталої тенденції збільшення надходжень до НПФ наразі нема. Загальна ж тенденція є позитивною, з деяким сповільненням у першому кварталі 2009 року.

Надходження пенсійних внесків до НПФ, 2005-2009 роки, тисяч гривень

* наростаючим підсумком з 2005 року

Джерело: Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг

Кількість учасників НПФ - громадян, які уклали пенсійні контракти, з початку діяльності фондів стабільно збільшується. Значний приріст відбувся 2006 року. У 2008 році число учасників виросло на 203,8 тисяч осіб, або на 73%. У першому кварталі 2009 року їх стало більше на 6,6 тисячі осіб, або на 1%.

Кількість учасників недержавних пенсійних фондів, 2005-2009 роки, тисяч осіб

* наростаючим підсумком з 2005 року

Джерело: Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг

З часу запровадження системи недержавного пенсійного забезпечення, НПФ працюють з позитивним інвестиційним доходом.

Інвестиційний дохід недержавних пенсійних фондів, тисяч гривень

* наростаючим підсумком з 2005 року

Джерело: Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг

Обсяг пенсійних виплат, які здійснюють фонди, через нетривалу "історію НПФ" є незначним. Однак у 2008 році та у першому кварталі 2009 року він збільшився, що пов'язано з виходом частини учасників з фондів.

Водночас, НПФ, на відміну від інших фінансових установ України, у повному обсязі і вчасно виконували свої фінансові зобов'язання перед громадянами.

Пенсійні виплати учасникам недержавних пенсійних фондів, тисяч гривень

* наростаючим підсумком з 2005 року

Джерело: Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг

Експерти погоджуються, що пенсійна реформа в країнах Європи і світу у 1980-1990 роках кардинально вплинула на соціально-економічне життя в цих країнах, суттєво збільшила реальні доходи людей пенсійного віку, покращила якість пенсійних послуг і, загалом, сильно змінила світ.

Україна сьогодні знаходиться на самому початку цих змін, які потрібно негайно розпочинати, причому не лише на папері, але і в житті.

 Віталій Мельничук, віце-президент ВАТ "КІНТО"

www.epravda.com.ua/news/4aa13d58ae549/